Компанія Adler заснована  у 1880 році. На ранніх етапах свого розвитку вона випускала велосипеди і друкарські машинки. Пізніше почала виготовляти мотоцикли і легкові автомобілі.

До Першої світової війни компанія використовувала 2 і 4-циліндрові двигуни De-Dion, робочим об’ємом від 1032 до 9081 см³. Починаючи з 1902 року, коли технічним директором став Едмунд Румплер (нім. Edmund Rumpler), фірма також використовувала і двигуни власного виробництва. Ці машини, під управлінням Ервіна і Отто Клейерів (синів засновника фірми Генріха Клейера) і Альфреда Тевеса приймали участь в багатьох автомобільних змаганнях. 1920-х роках Карл Іріон (Karl Irion) був учасником перегонів на автомобілях Adler; тоді популярними двигунами були 4-циліндрові, об’ємом 2298 см³, 1550 см³, 4700 см³ і 6-циліндровий, об’ємом 2580 см³. Багато стандартних моделей виготовлених в період з 1927 по 1934 роки, мали кузови від Gropius і Neuss. На них встановлювались 6-циліндрові мотори, об’ємом 2916 см³ і 8-циліндрові, об’ємом 3887 см³. Standard став першим європейським автомобілем з гідравлічними гальмами. Починаючи з 1926 року він оснащувався системою ATE-Lockheed. З 1927 по 1929 роки, Клеренора Штиннес (нім. Clärenore Stinnes) об’їхала мир на автомобілі Adler Standard 6.

В грудні 1930 року головним інженером Adler став Йозеф Ганц (нім. Josef Ganz), який також був головним редактором журналу Motor-Kritik. В перші місяці 1931 року він створює прототип автомобіля з трубчастим шасі, центрально-розташованим двигуном і незалежною підвіскою, який отримав назву Maikäfer (нім. Травневий жук). Після зміни керівництва Adler, новим директором стає Ханс-Густав Рьор (нім. Hans Gustav Röhr). Компанія зосереджує увагу на розробці переднього приводу.

В 1930-х роках компанія представила передньопривідні моделі Trumpf і Trumpf-Junior з 4-циліндровими двигунами об’ємом від 995 до 1645 см³. Ці автомобілі приймали участь у багатьох перегонах. Машини з двигунами Favorit (1943 см³), 6-циліндровим Diplomat (2916 см³, 65 к. с, 48 кВт, при 3800 об/хвилину), 4-циліндровим (1910 см³), 6-циліндровим (2494 см³) і кузовами від Ambi-Budd та Karmann були задньопривідними. Останньою новою моделлю автомобіля став Adler з 6-циліндровим двигуном об’ємом 2,5 л, потужністю 58 к.с. (43 кВт) 1937 року. Завдяки «обтікаючому» кузову, розробленому Паулем Яраєм (нім. Paul Jaray), автомобіль міг розвивати швидкість до 125 км/год.

Після Другої Світової війни завод був розвалений і про виробництво легкових автомобілів довелося забути. Виготовлення мотоциклів (зокрема моделі MB 250S) відновлено у 1949 році і продовжувалось ще вісім років.

Adler знову зосередився на випуску офісної продукції. У 1957 році компанія зливається с Trumpf-Adler і входить у склад Grundig, а пізніше Olivetti і закінчує своє незалежне існування.

На червоному кабріолеті Adler Trumpf Junior їздили «Трус, Балбес и Бывалый» у кінокомедії «Кавказька полонянка».