Компанія
Adler заснована у 1880 році. На ранніх етапах
свого розвитку вона випускала велосипеди і друкарські машинки.
Пізніше почала виготовляти мотоцикли і легкові автомобілі.
До Першої
світової війни компанія використовувала 2 і 4-циліндрові двигуни De-Dion,
робочим об’ємом від 1032 до 9081 см³. Починаючи з 1902 року, коли технічним
директором став Едмунд Румплер (нім. Edmund Rumpler), фірма також використовувала
і двигуни власного виробництва. Ці машини, під управлінням Ервіна і Отто Клейерів
(синів засновника фірми Генріха Клейера) і Альфреда Тевеса приймали участь в
багатьох автомобільних змаганнях. 1920-х роках Карл Іріон (Karl Irion)
був учасником перегонів на автомобілях Adler; тоді популярними двигунами були
4-циліндрові, об’ємом 2298 см³, 1550 см³, 4700 см³ і 6-циліндровий, об’ємом
2580 см³. Багато стандартних моделей виготовлених в період з 1927 по 1934
роки, мали кузови від Gropius і Neuss. На них встановлювались
6-циліндрові мотори, об’ємом 2916 см³ і 8-циліндрові, об’ємом 3887 см³. Standard став
першим європейським автомобілем з гідравлічними гальмами. Починаючи з 1926
року він оснащувався системою ATE-Lockheed. З 1927 по 1929
роки, Клеренора Штиннес (нім. Clärenore Stinnes) об’їхала мир на
автомобілі Adler Standard 6.
В грудні 1930
року головним інженером Adler став Йозеф Ганц (нім. Josef Ganz),
який також був головним редактором журналу Motor-Kritik. В перші місяці 1931
року він створює прототип автомобіля з трубчастим шасі, центрально-розташованим
двигуном і незалежною підвіскою, який отримав назву Maikäfer (нім. Травневий жук). Після зміни керівництва
Adler, новим директором стає Ханс-Густав Рьор (нім. Hans Gustav Röhr). Компанія зосереджує
увагу на розробці переднього приводу.
В 1930-х роках компанія
представила передньопривідні моделі Trumpf і Trumpf-Junior з
4-циліндровими двигунами об’ємом від 995 до 1645 см³. Ці автомобілі приймали
участь у багатьох перегонах. Машини з двигунами Favorit (1943 см³), 6-циліндровим
Diplomat (2916 см³, 65 к. с, 48 кВт, при 3800 об/хвилину), 4-циліндровим (1910
см³), 6-циліндровим (2494 см³) і кузовами від Ambi-Budd та Karmann були задньопривідними.
Останньою новою моделлю автомобіля став Adler з 6-циліндровим двигуном об’ємом
2,5 л, потужністю 58 к.с. (43 кВт) 1937 року.
Завдяки «обтікаючому» кузову, розробленому Паулем Яраєм (нім. Paul
Jaray), автомобіль міг розвивати швидкість до 125 км/год.
Після
Другої Світової війни завод був розвалений і про виробництво легкових
автомобілів довелося забути. Виготовлення мотоциклів (зокрема моделі MB 250S) відновлено
у 1949 році і продовжувалось ще вісім років.
Adler
знову зосередився на випуску офісної продукції. У 1957 році компанія зливається с Trumpf-Adler і входить у склад Grundig, а пізніше Olivetti і закінчує своє незалежне існування.
На червоному
кабріолеті Adler Trumpf Junior їздили «Трус,
Балбес и Бывалый» у кінокомедії «Кавказька
полонянка».