У 1891 році брати Мак —
Джон і Август — придбала в Брукліні автомобільну фабрику «Fallesen & Berry»
і вирішили перепрофілювати фабричне виробництво автофургонів на випуск моторних
екіпажів. У 1894 році зі своїм капіталом до них приєднується їх третій брат, Вільям,
власник механічного заводу в Скрентоні.
У 1901 році, на заводі в Брукліні брати Август, Джон і
Джозеф Маки сконструювали свій перший автомобіль. Це був автобус місткістю 15
осіб, оснащений двигуном потужністю 36 к. с. Автобус було продано і він успішно
експлуатувався в Нью-Йорку. Саме тоді почалася історія компанії Mack Bros. Motor
Cars Company.
Компанія швидко росла і розвивалась. Особливо це стало
помітно у 1905 році. Коли для подальшої роботи знадобилось розширення
виробничої території, було прийняте рішення про відкриття нового заводу в штаті
Пенсільванія, місті Еллінтон. На цьому заводі планувався випуск вантажних
автомобілів і автобусів.
В тому ж році з конвеєра зійшов перший вантажний
автомобіль братів. Його виготовили на автобусній базі з можливістю перевезення
вантажів до 5 т. Автомобіль спорядили механічною трансмісією власного
виробництва і двигуном потужністю 50 к. с. Через деякий час двигуни компанії
Mack Bros. Motor Cars Company здобули таку популярність, що їх стали
закуповувати для своїх вантажівок інші автомобілебудівні компанії Америки і
Європи. Це дозволило компанії стати визнаним лідером по виготовленню двигунів.
У 1910 році компанія Mack могла запропонувати своїм
клієнтам вже дві лінії вантажівок: перша, Junior, включала в себе невеликі машини
для перевезення вантажів від 1 до 2 т., а друга, Senior, - важкі автомобілі
вантажопідйомністю від 4 до 7,5 т. Цього ж року компанія випустила пожежний
автомобіль, оснащений краном і драбиною. Він був розроблений як спеціальне
замовлення для невеликого містечка Моррістаун в штаті Нью-Джерсі.
Машина
виявилася досить вдалою розробкою. Працюючи в цьому напрямі, компанія
випустила свій перший пожежний насос, оснащений приводом двигуна внутрішнього
згоряння, і продала його місту Сінвід в штаті Пенсільванія. В тому ж 1911 році Mack
Bros. Motor Cars Company викупила завод, що виготовляв шасі і двигуни, у місті
Плейнфілд, після чого брати Маки прийняли рішення про перетворення компанії в
холдинг. International Motor Company – так тепер звучала назва компанії. В
холдинг, крім Mack, увійшли філіал швейцарської фірми Saurer і маленька компанія
Hewitt.
У холдингу формувалося непогане майбутнє. Всі три його
напрямки продовжували успішно випускати машини, які користувалися попитом. Але,
незважаючи на це, з 1912 року між братами почалися перші конфлікти на фоні
конкуренції, які плавно переросли у великі фінансові труднощі.
В результаті кризи компанії була заснована нова
корпорація - International Motor Truck Corporation. Не зумівши піти на компроміс,
першим покинув компанію Джек Мак (у 1912 році), заснувавши при цьому нову фірму.
За ним пішли Джозеф і Август. Останній з братів, Віллі Мак, у 1916 році заснував
свою власну фірму по виробництву невеликих вантажівок під назвою Mackbilt, а на
початку 20-х років теж покинув International Motor Truck Corporation. У березні
1922 року компанія знову була перейменована у Mack Trucks Incorporated, через виникнення
патентових непорозумінь із компанією International Harvester.
Наступного року після того, як пішов перший із засновників
компанії, у 1913, підрозділом Hewitt була створена вантажівка Mack AB з можливістю
перевезення вантажів масою до 2,5 тонн. Машина була оснащена 4-циліндровим двигуном,
потужністю 30 к.с., ланцюговим приводом коліс, штампованою рамою і гальмами
задніх коліс. Ця модель випускалась аж до 1936 року. В результаті модернізації, в останніх випусках
авто оснастили 2-ступінчастою конічною коробкою передач, електричним стартером,
освітленням, пневматичними шинами і закритою кабіною.
У 1916 році був випущений автомобіль моделі АС, знову
ж таки розроблений інженером з підрозділу Hewitt - Альфредом Мейзьюрі. Цей
автомобіль став найвідомішим серед всіх, які коли-небудь випускали. Завдяки своїй
зовнішності (масивному і вузькому капоту, низькій посадці, широко розставленим
колесам і величезним фарам), вантажівка отримала прізвисько «бульдог», а пізніше
це прізвисько було виражене і в логотипі компанії. Автомобіль оснащувався рядним
4-циліндровим двигуном потужністю 75 к.с. і механічною чотирьохступінчастою
коробкою передач. Його конструкцію складали штампована рама (із хромонікелевої
сталі, литі із легованої сталі циліндри, а також цілий ряд деталей із сплавів
алюмінію. Після першої модернізації у 1923 році під капоти цих авто ставили
6-циліндрові 97- і 120-сильні мотори, а з 1932 року їх оснастили 150-сильними
6-циліндровими двигунами.
У 1927 році компанія випустила на ринок новий варіант
моделі АС. Ним став легший грузовик АК, оснащений мотором, потужністю 70 к.с.,
карданним приводом і подвійною головною передачею. З 1927 року його прототипи випускались
з двома і трьома осями, 150-сильним двигуном і можливістю перевозити вантажі масою
до 10 тонн. Через рік були розроблені і випущені відразу декілька нових моделей
вантажівок із серії В. Це були автомобілі з вантажопідйомністю від 1 до 8 тонн,
які комплектувались двигунами від 57 до 128 к.с., 4- або 5-ступінчастими
коробками передач, різними по розміру шасі і двома видами кабіни.
У 1933 компанія Mack Trucks Incorporated вивела на ринок
абсолютно нову модель вантажівки. Автомобіль серії С мав напівкапотну конструкцію,
два види двигунів потужністю 108 і 117 к.с., та міг перевозити вантажі масою від
5,5 до 7 тонн.
Через три роки почався випуск ще однієї лінії – Е. До
неї входили: пікап ED з 6-циліндровим 67-сильним двигуном Continental; фургони
вагонного типу ЕВ і ЕС; капотні вантажівки ЕН, ЕЕ и EF вантажопідйомністю від
5,5 до 8,9 тонн, оснащені 6-циліндровими моторами, потужністю від 70 до 90 к.с.
У 1937 році на заміну моделям АС і АР прийшла лінія
капотних важковаговиків F, до якої входили відразу декілька машин FG, FJ, FK і
FP. Їх вантажопідйомність складала від 15,9 до 22,7 тонн, під капотами стояли двигуни
максимальної потужності до 117 к.с. А у 1940 пройшла презентація лінії L: це були
потужні магістральні тягачі LF, U і LM, виготовлені на спеціальних шасі.
В час війни компанія випускала вантажівки-важковаговики
для потреб армії. За весь період з 1941 по 1945 рік було випущено 26 000 воєнних
вантажівок. Після війни, як і багато інших компаній, Mack Trucks Incorporated випускала
старі моделі машин. Нова Лінія була представлена тільки в 1950 році. У її складі
були вантажівки з індексами від А-20 до А-50. Всі вони оснащувались потужними
бензиновими 160-сильними двигунами. Потужніші моделі А-51Т, А-54Т і A-54S були
оснащені новим дизельним мотором END-510. Але, на жаль, ця лінія була майже «проваленою».
У наступні роки компанія оновила модельний ряд L, який,
в принципі, вважався найуспішнішим у післявоєнний час. 1953 рік почався з виходу
оновлених версій лінії В, виготовлених з обтікаючими суцільнометалевими кабінами,
а також тягача для магістральних перевезень серії Н. У 1954 вийшли моделі В-20 і
В-30, а у 1956 з’явився найлегший вантажний автомобіль цієї марки - пікап В-10.
У 50-60-ті роки випускалось дуже багато видів
автомобілів, але маленькими партіями. Компанія намагалась знайти оптимальну
конструкцію машин і, головним чином, тягачів. У 1962 на ринок вийшла оновлена
серія F, оснащена потужними (від 180 до 375 к.с.) дизельними двигунами, яка виявилась
достатньо вдалою. У 1965 компанія презентувала нову серію R, яка включала в себе
2- і 3-вісні тягачі різної потужності.
Наступний випуск модернізованих вантажівок відбувся у
1975 році – з конвеєра зійшов безкапотний тягач Cruiseliner, що комплектувався як
власним двигуном, потужністю 235 к.с., так і мотором V8 Detroit Diesel (525 к.с.).
Через два роки, у 1977, був презентований найпрестижніший тягач компанії – RW
Superliner. Виготовлений у класичному фірмовому стилі (з кутастими формами і великою
хромованою решіткою), він комплектувався двигунами різної потужності (від 175
до 550 к.с) і напівавтоматичною коробкою передач.
В кінці 70-х компанія переживала важкі часи, і 20% її
акцій викупив концерн Renault. В результаті такої співпраці на американський і
австралійський ринки вийшли французькі середньогабаритні вантажівки.
У 1984 році, після загострення кризи, компанія
зупинила випуск відразу декількох моделей, сконцентрувавши свою увагу і засоби
на серії будівельних машин: бетономішалок, самоскидів і тягачів лінії RB600/690.
До 1990 компанія Mack Trucks Incorporated стала
філіалом концерну Renault. На початку десятиріччя стартувало виробництво
комфортніших вантажівок і магістральних тягачів з обтічними формами кузова і зручними,
просторими салонами кабіни. У 1996 році машини були укомплектовані електронними
контрольно-діагностичними системами V-MAC другого покоління а у 1998 – третього
покоління.
В кінці 90-х під маркою Mack випускались розвізні безкапотні
грузовики серії MS, капотні автомобілі серії CS (з можливістю перевезення вантажів
масою до 7,5 тонн), багатовісні шасі для бетонозмішувачів, сміттєвозів и монтажу
будівельного обладнання. У 1999 році була презентована абсолютно нова модель
магістрального тягача Vision з більш обтічними формами, ніж його попередники, зі
спальними відсіками, новим 6-циліндровим дизельним двигуном, об’ємом 12 літрів і
потужністю від 304 до 466 к.с.
18 грудня 2000 року
Юридичний Департамент США схвалив купівлю частини активів MACK шведським
концерном Volvo.
З червня 2001 року
компанія Mack виготовляє багатоцільові універсальні серії Granite™ і Freedom™.
Пріоритетним напрямком діяльності компанії стає випуск важкої вантажної техніки
для гірських розробок і будівництва.
За весь час свого існування автомобілі марки Mack завжди
відрізнялись високою якістю комплектуючих і збирання авто. Тому концерн Mack
Trucks Incorporated вважається одним із кращих виробників вантажного транспорту
у світі. Вантажівки Mack до сьогодні успішно випускають і використовують у багатьох
країнах.
Джерела:
http://www.alta.by/istoriya-brenda-mack
http://wiki.gruzovik.com/Mack |