З кінця
50-х на Київському Мотоциклетному Заводі (КМЗ) проводились роботи по розробці
невеликих автомобілів, вантажопідйомністю 500-600 кг на основі мотоциклетних
агрегатів і вузлів від легкових автомобілів. Перший зразок КМЗ-1(1959р.)
отримав 2-циліндровий опозитний двигун повітряного охолодження від мотоцикла
К-750(746см3, 26 к.с.), який помістили під вантажною платформою. Автомобіль мав
лонжеронну раму, 4-ступінчасту коробку передач, привід на задні односкатні
колеса, незалежну підвіску і вантажну платформу з пластмасовими бортами.
Оскільки
коробка передач не мала заднього ходу, на
задньому мості, для цієї ціли була встановлена ще одна додаткова КПП. Невеликі
колеса – 5.00-10 - від інвалідної мотоколяски, рульове керування і гальма - від
«Москвича-402». Кабіна з коротким капотом і гнутим лобовим склом
виглядала досить сучасно.

В 1960 р.
була виготовлена партія автомобілів КМЗ-3 "Київ", у яких той же
двигун встановили спереду, під коротким капотом. Двомісна кабіна була
виготовлена із алюмінію, вантажна платформа - із дерева. Гальма і рульовий механізм
- від автомобіля ЗАЗ-965. При повній масі 1050 кг вантажівка розвивала
швидкість 80 км/год.

У 1961 році були побудовані фургони КМЗ-4
"Київ" із цільнометалевим кузовом. Автомобіль КМЗ-4 був побудований
на базі КМЗ-3.Вузли і агрегати на машину поставили ті самі, що й на КМЗ-3.
Головною відмінністю КМЗ-4 від КМЗ-3 був повністю металевий кузов.

Останнім у 1962 р. став полегшений варіант КМЗ-5
зі спрощеною кабіною, брезентовим тентом і вирізами замість дверей. Його
довжину скоротили з 3650 до 3550 мм, а споряджена маса була всього 525 кг.
Серійний
випуск цих авто так і не почався, оскільки завод не був пристосований до
випуску автомобілів.