З кінця 50-х на Київському Мотоциклетному Заводі (КМЗ) проводились роботи по розробці невеликих автомобілів, вантажопідйомністю 500-600 кг на основі мотоциклетних агрегатів і вузлів від легкових автомобілів. Перший зразок КМЗ-1(1959р.) отримав 2-циліндровий опозитний двигун повітряного охолодження від мотоцикла К-750(746см3, 26 к.с.), який помістили під вантажною платформою. Автомобіль мав лонжеронну раму, 4-ступінчасту коробку передач, привід на задні односкатні колеса, незалежну підвіску і вантажну платформу з пластмасовими бортами.

Оскільки коробка передач не мала заднього ходу, на задньому мості, для цієї ціли була встановлена ще одна додаткова КПП. Невеликі колеса – 5.00-10 - від інвалідної мотоколяски, рульове керування і гальма - від «Москвича-402».  Кабіна з коротким капотом і гнутим лобовим склом виглядала досить сучасно.

В 1960 р. була виготовлена партія автомобілів КМЗ-3 "Київ", у яких той же двигун встановили спереду, під коротким капотом. Двомісна кабіна була виготовлена із алюмінію, вантажна платформа - із дерева. Гальма і рульовий механізм - від автомобіля ЗАЗ-965. При повній масі 1050 кг вантажівка розвивала швидкість 80 км/год. 

У 1961 році були побудовані фургони КМЗ-4 "Київ" із цільнометалевим кузовом. Автомобіль КМЗ-4 був побудований на базі КМЗ-3.Вузли і агрегати на машину поставили ті самі, що й на КМЗ-3. Головною відмінністю КМЗ-4 від КМЗ-3 був повністю металевий кузов. 

Останнім у 1962 р. став полегшений варіант КМЗ-5 зі спрощеною кабіною, брезентовим тентом і вирізами замість дверей. Його довжину скоротили з 3650 до 3550 мм, а споряджена маса була всього 525 кг.

Серійний випуск цих авто так і не почався, оскільки завод не був пристосований до випуску автомобілів.