Сайт автомобільної історії

Після закінчення випробувань прототипів ЧР-3120 і ЧР-3130 було прийняте рішення про продовження подальших робіт по темі «Открытие», притримуючись конструкції ЧР-3130. При цьому, згідно вимоги основного замовника, кабіна повинна була розміщуватись над двигуном. Крім того, по ряду параметрів початкове техзавдання було ускладнено. Наприклад, автомобілі повинні були бути готовими працювати при високій запиленості повітря (до 1,5 г/м куб.) протягом 12 годин і т. п.
Новий автомобіль вантажопідйомністю 15 тон, створений на базі ідеї ходового макету ЧР-3130, отримав позначку КрАЗ-6316. Як і його трьохвісні родичі, КрАЗ-6316 був оснащений новим багатопаливним дизелем ЯМЗ-8425 потужністю 360 к. с. і дводіапазонною коробкою передач ЯМЗ-202.
На випробування у 1984 році поступили чотири покоління експериментальних вантажівок моделі «6316», що в деталях відрізнялися між собою. Перед своїм чотирьохцифровим індексом машини отримали літеру «Е» («Э»), (що означало «експериментальний») і порядковий номер покоління. Цікаво, що індекси КрАЗ-3Э6316 і КрАЗ-4Э6316 отримали відповідно ходові макети ЧР-3130 і ЧР-3120 (хоч роботи по розвитку Краз-ЧР-3120 були згорнені, даний автомобіль все ж був направлений для участі у випробуваннях).

5Э6316

    На машинах «Э6316» і «5Э6316» використовувалась рама нової конструкції – з лонжероном Z-подібного січення, що забезпечувало чудову сумісність передньої підвіски, кабіни і силового агрегату. Також на цих машинах була використана спеціально розроблена просторіша кабіна, яку в подальшому планувалось використовувати на народно-господарських варіантах машин. Оскільки комфортному розміщенню водія заважав розташований поряд двигун, то кабіна була переміщена на 70 мм вліво від повздовжньої осі автомобіля. У цих машин була оригінальна підвіска передніх мостів – із власними амортизаторами і ресорами. Балансирна підвіска була лише на машині «4Э6316», але вона себе не виправдала.
    Коробка передач мала систему автоматичного захисту від неправильних дій недосвідченого водія при переході з вищої передачі на нижчу. Конструктори називали цю схему «захист від дурня».
    В період з березня 1985 по квітень 1986 року експериментальні зразки пройшли повний цикл випробувань у всіх кліматичних поясах. при температурі від +40 до -53° С. Вони долали перевали висотою до 4655 м. (Ак-Байтал). Загальний пробіг автомобілів за період випробувань склав 226 000 км.
    По закінченні випробувань комісія підтвердила, що всі представлені зразки автомобілів КрАЗ пройшли їх відповідно до програми. А вже у травні 1986 року було прийняте рішення провести додаткові випробування модернізованих автомобілів, в яких були усунені виявлені в ході попередніх етапів недоліки. На них завод представив зразки КрАЗ-4Э6315 (6х6) і КрАЗ-5Э6316 (8х8), які успішно здали цей екзамен.

Випробування машин теми «Открытие» були завершені в грудні 1987 року, однак ще до їх закінчення, в листопаді 1987 року, Міністерство Оборони СРСР прийняло рішення про проведення Державних приймальних випробувань. Але тут працівників заводу чекала ще одна несподіванка - комісія визнала можливим допустити автомобілі до приймальних випробувань за умови, що тепер автомобілі КрАЗ-6316 будуть представлені на випробування з кабіною, розташованою перед двигуном. Довелося значно змінити компонування машини. Так з’явилась наступна серія експериментальних зразків «6Э6316».

6Э6316

    Машини отримали нову кабіну і форсований до 420 к. с. двигун ЯМЗ-8425. Нові вантажівки витримали приймальні випробування, хоча й було відмічено ряд недоліків, що стосувалися в основному кабіни і двигуна.
    Лобове скло було не суцільним, а складалося з трьох броньованих «форточок». На кабіні з ціллю маскування з’явились написи «Сибирь» і Turbo, що повинно було в першу чергу створювати враження цивільного (не військового) призначення автомобіля.
    До грудня 1988 року приймальні випробування було закінчено і всі експериментальні зразки КрАЗ-6315, КрАЗ-6316 і КрАЗ-6010 були передані полігону НИИ-21 В подальшому експериментальний автомобіль шостого покоління КрАЗ-6Э6316 був переданий в розпорядження РВАИ, де й знаходиться до цього часу.

В розпорядженні автозаводу були залишені шасі КрАЗ-6Э63161 і КрАЗ-5Э63151 шостої і п’ятої експериментальних серій відповідно. Дані машини автозавод повинен був довести до повної відповідності вимогам військових. На базі КрАЗ-6Э63161 був розроблений грузовик сьомої експериментальної серії КрАЗ-7Э6316, що також носив назву «Сибирь». Від попереднього покоління він відрізнявся в першу чергу горизонтально розташованим над двигуном радіатором системи охолодження, який мав вдвічі більшу площу охолодження. Цей радіатор був п’ятисекційним, що підвищувало його термін експлуатації в бойових умовах. При пошкодженні одної з секцій машина продовжувала працювати, а секції могли бути замінені незалежно одна від одної.

7Э6316

По закінченні заводських випробувань КрАЗ-7Э6316 заводу було запропоновано усунути ще деякі недоліки і представити готову машину на випробування в грудні 1989 року. Однак в листопаді того ж року Міністерство Оборони СРСР знову ускладнило вимоги до автомобілів. По суті, заводу потрібно було знову радикально переробити автомобіль. Та розпад СРСР у 1991 році привів до припинення подальших робіт по цих автомобілях.