У 1961 році на заводі «Комунар» під керівництвом
Ю. Н. Сорочкіна на базі перспективної тоді моделі ЗАЗ-966 був
спроектований експериментальний вантажний автомобіль ЗАЗ-970
вантажопідйомністю 350 кг. По суті, представлений на фотографії автомобіль
був пошуковою роботою. Машина заводчанами була прозвана «Точило» і на відміну
від наступних автомобілів 970-го сімейства мала невеликий капот.
У 1962 році, з урахуванням накопиченого на моделі
ЗАЗ-970 досвіду, "Комунар" представив цілий ряд легкових автомобілів
970-го сімейства (усі з колісною формулою 4х2).Зовнішній вигляд всього
сімейства розробляли в заводському бюро архітектурного оформлення автомобіля
(поняття "дизайн-центр" тоді ще не існувало) під керівництвом Юрія
Вікторовича Данилова, а головним конструктором несучого кузова був Лев Петрович
Мурашов (ще працюючи на ЗМА, він брав участь у створенні "Москвича -444
"). Автомобілі комплектувалися форсованим до 27 к.с. двигуном від
ЗАЗ-965А (розташовувався ззаду) і стандартною коробкою передач. Крім цього,
автомобілі успадкували від ЗАЗ-966 незалежну підвіску всіх коліс:
передню торсіонну на поздовжніх важелях і задню пружинну. Фургони ЗАЗ-970Б мали
перегородку між салоном і вантажним відсіком. Корисний об'єм вантажного відсіку
становив 2,5 куб.м. Вантажопідйомність машини становила 350 кг з водієм і
пасажиром. Задньомоторне компонування 970-го сімейства зумовило своєрідність
доступу до вантажу в кузові фургона - вантажні двері розташовувалися по обидві
сторони кузова. Крім того, в деяких джерелах є згадка про ще одні допоміжні
дверцята ззаду, над мотором. Варто також відзначити, що внаслідок V-подібної
конструкції двигуна, він "горбом" виступав у кузові, через що
вантажний майданчик не був рівним по всій площі підлоги.
Довелося прикласти великих розумових зусиль, щоб
забезпечити стійкість автомобіля при завантаженості 350 кг. Для панелей кузова
вперше у вітчизняному автопромі застосували сталь товщиною 0,7 мм.
Двигун і КПП на ЗАЗ-970 стояли
серійні. Мотор, потужністю 27 к. с. розвивав швидкість завантаженої машини
всьго до 70-75 км/год. Але для перевезення товарів по місту, враховуючи
швидкість руху того часу, цієї швидкості було достатньо. При цьому автомобіль в
середньому витрачав 7,5 л бензину на 100 км. Двигун, як і на стандартному
"Запорожці", був розташований ззаду. Та оскільки агрегат частково
знаходився під підлогою, його теплонавантаження було навіть менше, ніж у ЗАЗ-965
Та проект так і залишився не здійсненим. У заводу не
вистачало потужностей для цієї розробки.
Експериментальні зразки залишились у заводському
дворі. Як і заведено, з них для інших прототипів поступово знімали дефіцитні
деталі, а кузови швидко покривались корозією...
