Автолюбитель ГоловнаРеєстраціяВхід П`ятниця
30.10.2020
01:06
Вітаю Вас Гість | RSS
Головне меню
     ІСТОРІЯ
Автомобілі України
Автомобілі СНД
Автомобілі Європи
Автомобілі Америки
Автомобілі Африки
Автомобілі Азії
МАЙСТЕРНЯ
По моделях

Головне меню
Block content
Головне меню
 АМО Ф-15 
АМО Ф-15


У 1916 році Рябушинським був укладений договір із царським урядом на будівництво автомобільного заводу в Москві і виробництво автомобілів для потреб Імператорської армії. Як базова модель автомобіля було вибрано «Fiat 15 Ter» розроблений у 1912 році, що добре зарекомендував себе в умовах бездоріжжя. Завод отримав назву «Автомобильное Московское Общество (АМО)». До осені 1917 року з італійських комплектуючих було зібрано 432 автомобілі. Завод виготовив 1317 грузовиків, з яких 432 - у 1917 р.; 779  — у 1918 р. і 106  — у 1919 р. Після того довгий час завод перебивався разовими замовленнями по ремонту авто- і бронетехніки інших заводів.

АМО-Ф-15 — перший радянський вантажний автомобіль, що випускався серійно. Відзначався простотою конструкції, був зручним в експлуатації, що забезпечило йому хорошу репутацію серед водіїв.

Автомобіль являв собою двовісний задньопривідний вантажний автомобіль малої вантажопідйомності.

Силовою установкою був  4-циліндровий рядний карбюраторний двигун Ф-15 з вертикальним розташуванням циліндрів і нижнім розташуванням клапанів, потужністю 35 к. с. (25,7 кВт). Як паливо використовувався недефіцитний низькооктановий автомобільний бензин. Живлення двигуна паливом здійснювалось за допомогою вакуум-апарата (1924-1928 рр.) і самотоком від баку до карбюратора двигуна (1928-1931 рр.). Запас ходу по паливу при пересуванні по шосе - 300 км (вмістимість паливного баку - 70 л). Охолодження двигуна було рідинним. Для створення потоку охолодженого повітря через радіатор, замість вентилятора використовувався маховик двигуна, до якого кріпились спеціальні лопатки. Повітря до нього поступало через спеціальний кожух. Запуск двигуна — з 1924 по 1928 роки здійснювався за допомогою рукоятки, з 1928 року і до закінчення випуску -  встановлювався електричний стартер.

Трансмісія автомобіля складалась із шестидискового зчеплення сухого тертя (на автомобілях випуску до 1927 року встановлювалось зчеплення мокрого типу з 41 диском), механічної чотирьохступінчатої коробки передач і головної передачі. Крутний момент на задній міст передавався за допомогою карданного валу. Колеса мали стальні диски і шини розміром 880 Х 185 мм. На передньому мості встановлювались односкатні колеса, на задньому — двоскатні (подвійні). Передня і задня залежні підвіски автомобіля була на повздовжньо розташованих ресорах. Середній тиск коліс на грунт - 0,82 МПа (3,2 кгс/см2). Дорожній просвіт під заднім ведучим мостом — 242 мм.

Така конструкція ходової частини забезпечувала автомобілю хороші на той час швидкісні і маневрові характеристики: максимальна швидкість була 50 км/год.; середня швидкість руху по щебеневому шосе — 30 км/год.; по ґрунтових дорогах — 15 км/год. Мінімальний радіус повороту по зовнішньому колесі не перевищував 7,2 м. Автомобіль міг подолати підйоми до 12°, пересуватись по узгір’ях із нахилом до 10°, долати канави шириною до 0,4 м. і броди з твердим ґрунтом глибиною до 0,6 м.

Ніжне (центральне) і ручне гальма мали колодкові механізми і механічний привід. Перше впливало на карданну передачу, друге — на задні колеса.

Автомобіль мав рульове керування з правим його розташуванням.

Електрообладнання машини — від акумулятора, однопровідне, напругою 6 В, з позитивним виведенням акумуляторної батареї на корпус. Система запалювання двигуна — від магнето.

Машини перших випусків мали двомісну дерев’яну кабіну з брезентовим тентом і дерев’яну платформу з трьома відкривними бортами. Пізніше (з 1927 року) перейшли до суцільнодерев’яної кабіни. Бокові двері кабіни — не були засклені.

Звуковий сигнал — ручний клаксон (з 1928 року встановлювався електричний сигнал).

Вантажопідйомність автомобіля по шосейних дорогах - до 1,5 т, по ґрунтових — до 1 т. Машина відзначалась порівняно невеликими габаритними розмірами (5150×1700×2422 мм.) і масою (в спорядженому стані — 1920 кг, повна маса — 3570 кг.)

На фото представлені варіанти автобусних кузовів, що виготовлялись безпосередньо АМО, поштовий автобус (зразок 1927 року), а також автобусні кузови, виготовлені іншими майстернями на шасі АМО-Ф15, в тому числі карета швидкої допомоги і курортний автобус на шасі АМО-Ф15.










Кошик
Ваш кошик порожній
Пошук
Реклама
Місце реклами
Ми у соцмережах
Сторінки у Facebook:
Автолюбитель. Колеса історії
> Інструменти

Контакти
avtolubitel.if@gmail.com

Copyright Avtolubitel© 2020