Автолюбитель ГоловнаРеєстраціяВхід Субота
24.10.2020
05:48
Вітаю Вас Гість | RSS
Головне меню
     ІСТОРІЯ
Автомобілі України
Автомобілі СНД
Автомобілі Європи
Автомобілі Америки
Автомобілі Африки
Автомобілі Азії
МАЙСТЕРНЯ
По моделях

Головне меню
Block content
Головне меню
 К1Б 

К1Б


До літа 1945 р. мотоцикли в СРСР виготовляли тільки однієї марки: М-72. Випускали їх лише на двох заводах: Ірбітському мотоциклетному і «Красная Этна» під м. Горьким. В радянській зоні окупації Німеччини виявилось декілька мотоциклобудівних фірм. Згідно договорів з союзниками по антигітлерівській коаліції, багато з цих підприємств розформували, а технологічне обладнання, що там знаходилось, демонтували і відправили на заводи Москви, Іжевська і Києва. Інші ж фірми відновили і провели на них конверсію, тобто переорієнтували їх на виготовлення мирної продукції, частину якої постачали Радянському Союзу. Заводу «Sachs» доручили подальший випуск міні-двигунів. Частину їх використовували на території Німеччини, решту — постачали в столицю України, де на колишньому заводі медичного обладнання ще у 1941 р. старались організувати випуск важких мотоциклів М-72. З початком війни ще не завершені технологічні лінії поспіхом евакуювали спочатку в Москву, а потім в зауральське місто Ірбіт Свердловської області. А літом 1945 р. вирішили продовжити роботи по освоєнню мотоциклобудування в Києві. Почали з машини легкого класу, простішої у виготовленні. 
Як прототип майбутнього київського мотоцикла вибрали той самий «Quick». Його технічну і технологічну документацію переробили в Серпухові спеціалісти ВКБ, двигуни ж перші три роки випуску постачав німецький завод «Sachs». В грудні 1945 р. виготовили головні 10 машин, з яких, власне, і почалося київське мотоциклобудування. Їх назвали «Київлянин», а в технічних документах позначали К1Б — київський, перша модель, другий (тобто, «Б») варіант. 
Навесні 1946 р. декілька таких мотоциклів привезли у підмосковне поселення Кубинка на випробувальну базу бронетанкових військ, де їх піддали ретельним дослідженням для виявлення ходових і експлуатаційних характеристик.


Сьогодні зрозуміло, що «Київлянин» найкраще підійшов би для експлуатації в маленькому містечку, зоні відпочинку або дачному поселенні, щоб довше служити своєму власнику. Так і сталося, саме в таких умовах К1Б зберігались найдовше і справно працювали в середньому 10 років, поки їм на заміну не прийшли потужніші і надійніші мотоцикли. 
Двигун, розташований всередині рами, запускався завдяки обертанню педалей. Гальмування заднім колесом здійснювалось по-велосипедному, обертанням педалей назад.


Виготовлення К1Б зростало кожного року. Попри них, КМЗ у 1946 році для інвалідів війни, освоїв випуск 3-колісних мотоколясок, а через рік на їх основі стали виготовляти машини для перевезення невеликих партій продуктів харчування. У 1948 р. кияни, звільнившись від імпортної залежності, налагодили виробництво власних двигунів для транспортних засобів.

К1Б залишив глибокий відбиток у вітчизняному мотоциклобудуванні. Взагалі-то, його варто було б назвати мопедом, але тоді такого терміну ще не існувало.



Кошик
Ваш кошик порожній
Пошук
Реклама
Місце реклами
Ми у соцмережах
Сторінки у Facebook:
Автолюбитель. Колеса історії
> Інструменти

Контакти
avtolubitel.if@gmail.com

Copyright Avtolubitel© 2020